Безпека на робочому місці у гірничодобувній галузі як складова концепції гідної праці






Світова спільнота приділяє важливе значення реалізації принципів концепції гідної праці. Їх було включено в основні декларації прав людини, резолюції Організації Об`єднаних Націй (ООН), підсумкові документи конференцій (наприклад, зі стійкого розвитку 2011 р.). Програма ООН щодо забезпечення стійкого розвитку до 2030 р. також містить у собі принципи забезпечення гідної праці, що має вирішальну роль у боротьбі з бідністю, є засобом досягнення справедливого та стійкого розвитку на благо людству. Перш за все, гідна праця розглядається як безпечна, що передбачає відсутність шкідливих факторів, які можуть бути загрозою для здоров`я та життя робітників. По-перше, необхідно усунути найбільш несприятливі фактори виробничого оточення, знизити ризики професійних захворювань, травматизму та смертності на робочих місцях [1].
Міжнародною організацією праці (МОП) узагальнено статистику щодо травматизму на виробництві у світі: кожні 15 секунд робітник вмирає від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, а 153 робітника зазнає травмування під час виконання виробничих функцій. Щоденно у світі вмирає в результаті  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 6,3 тис. осіб, а щорічно цей показник досягає 317 млн. Людські втрати є колосальними, але при цьому економічні витрати складають приблизно 4% від загального обсягу світового валового внутрішнього продукту [2].  
МОП розповсюджує принципи гідної праці, сприяє підвищенню стандартів охорони праці у світі [3]. Метою цієї організації є інформування світової спільноти  про масштаби і наслідки травматизму та нещасних випадків на виробництві, а також стимулювання і підтримка практичних дій щодо мінімізації виробничих ризиків на всіх рівнях.
За даними Державної служби з питань праці України (Держпраці України), в середньому на українському виробництві щороку травмування має смертельні наслідки для 400 осіб. При цьому майже 500 осіб стають інвалідами [4]. Видобуток корисних копалин вважається одним з найбільш небезпечних секторів вітчизняної промисловості. Співпраця з МОП забезпечує підтримку заходів щодо реалізації концепції гідної праці в Україні за різними напрямками, одним із яких є надання допомоги для покращення умов та підвищення рівня безпеки праці у гірничій галузі.
У гірничодобувній промисловості України працює майже 220 тис. робітників. На територіях Донецької, Луганської, Дніпровської, Львівської, Волинської та Запорізької областей знаходиться понад 200 шахт. На гірничодобувні і металургійні галузі припадає понад 80% зареєстрованих випадків професійних захворювань. Саме вугільна галузь посідає перше місце у промисловому секторі України за показниками виробничого травматизму (рис.1).



Рис.1 – Динаміка виробничого травматизму в Україні
за період 2015-2016 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби України з питань праці [5]
За даними Державної служби статистики України, у 2016 р. загальна кількість загиблих від травматизму (пов`язаного та непов`язаного з виробництвом) за видами економічної діяльності складала 879 осіб, що на 5,8% перевищує дані 2015 р.[6]. Цей показник у добувній промисловості і розробленні кар`єрів за період 2014-2016 рр. має тенденцію до зниження, порівнюючи зі статистикою 2010-2013 рр. (рис.2).


Рис.2 – Динаміка кількості загиблих від травматизму (пов`язаного та непов`язаного з виробництвом) у добувній промисловості і розробленні кар`єрів  в Україні за період 2010-2016 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України [6-12]
Якщо проводити аналіз кількості загиблих за основними підгалузями добувної промисловості за період 2010-2016 рр., то вугільна галузь має високі показники смертності, хоча і відбулося їх значне зниження за 2014-2016 рр. проти 2010-2013 рр.  (табл.1, 2).
Таблиця 1
Динаміка кількості загиблих від травматизму у добувній промисловості і розробленні кар`єрів  в Україні за період 2010-2012 рр.

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України [7-9]
Таблиця 2
Динаміка кількості загиблих від травматизму у добувній промисловості і розробленні кар`єрів  в Україні за період 2013-2016 рр.

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України  [6, 10-12]

Велика кількість шахтарів страждає від нещасних випадків і травматизму на виробництві.  У 2016 р. кількість загиблих у вугільній галузі збільшилася на 5,3%, порівнюючи  з 2015 р.  За 5 місяців 2017 р. показник смертності на українських шахтах в результаті аварій збільшився на 25%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року (табл.3).
Таблиця 3
Динаміка виробничого травматизму зі смертельними наслідками в Україні за період 2015-травень 2017 рр.

Джерело: складено за даними Державної служби України з питань праці [5]
У гірничорудній та нерудній промисловості рівень смертності на виробництві у 2016 р. зріс на 43,8% проти 2015 р., але за 5 місяців 2017 р. зменшився на 77,8%, як порівняти  з аналогічним періодом 2016 р.  Загальні показники виробничої смертності в Україні за 2016 р. характеризувалися збільшенням  на 6,7% проти 2015 р., але за 5 місяців 2017 р. цей показник зменшився на 4,4%, як порівняти з відповідним періодом минулого року. За даними Держпраці України, у травні 2017 р. відзначено зростання виробничої смертності в економіці України, у гірничорудній та нерудній промисловості, а також у вугільній галузі. Наприклад, у березні 2017 р. на шахті «Степова» ДП «Льввугілля» з причини  аварії загинуло 8 шахтарів, а понад 20 осіб було травмовано.
Падіння цін на руду та вугілля вплинуло на те, що значна кількість гірничодобувних компаній України зазнала фінансових збитків. Так, заборгованість із заробітної плати у галузі станом на 2015 р. склала майже 557 млн грн. Більшість підприємств не має відповідного фінансування, що знижує можливості у сфері формування безпечних умов праці на шахтах. В умовах дефіциту фінансування виникла нагальна необхідність отримання міжнародної підтримки.
Канада є одним із світових лідерів щодо забезпечення високих стандартів у сфері безпеки праці. У основу політики охорони праці покладено концепцію «Система внутрішньої відповідальності», що передбачає  відповідальність кожного на підприємстві за безпеку. Система відповідальності розглядається як філософія гірничодобувної галузі у Канаді. Важливе значення приділяється навчанню працівників безпечним методам праці, правилам експлуатації обладнання та стандартам у сфері охорони праці. Підприємства гірничодобувної галузі об`єднали зусилля з метою забезпечення ефективного інформаційного обміну щодо мінімізації виробничих ризиків. Саме це сприяє формуванню культури безпеки на виробництвах. Асоціацією гірничодобувної промисловості у м. Онтаріо оцінюється, що промисловість витрачає 16 млн доларів США у рік на підготовку робітників з питань безпеки (приблизно 1 тис. доларів США на одного робітника у рік) [13]. Успішний зарубіжний досвід вказує на важливість залучення фінансових ресурсів для вирішення проблем у сфері охорони праці гірничодобувної промисловості, а також впровадження сучасних інструментів організації безпечних умов праці.
З метою надання підтримки у сфері мінімізації  виробничих ризиків у гірничодобувній галузі України, впроваджено проект технічного співробітництва  на період 2016-2020 рр. Він був розроблений МОТ, фінансується урядом Канади та орієнтований на попередження нещасних випадків на виробництві шляхом застосування сучасних систем оцінки ризиків та методів управління охороною праці [14]. Проект направлено на зниження рівня виробничого травматизму в гірничодобувній промисловості України, що вимагає вирішення таких завдань: створення умов для формування сучасної політики у сфері охорони праці відповідно до міжнародних трудових стандартів, а також директив ЄС; сприяння впровадженню практичних заходів у сфері  управління охороною праці на рівні робочих місць; заохочення до формування культури безпеки та профілактики виробничого травматизму на засадах ефективного обміну знаннями інструментарію та провідної практики у сфері охорони праці.
Основну увагу планується зосередити на розробці та реалізації політики щодо безпеки та гігієни праці відповідно до директив Європейського союзу і конвенції №176 від 1995 р. про безпеку та гігієну праці в шахтах, яку було ратифіковано Україною у 2011 р. Цим документом регламентовано права і обов'язки роботодавців (Статті 6-12), а також працівників (Статті 13,14). Акцентовано увагу на правах працівників відмовитися від виконання робіт, пов'язаних з виробничими ризиками для їх здоров'я (Стаття 13). Статтею 15 заохочується співпраця між роботодавцями та працівниками, а також їх представниками з метою підвищення рівня безпеки та гігієни праці на шахтах [15]. Окреслені питання активно обговорюються міжнародними експертами МОП на семінарах та конференціях. Держпраці України співпрацює з МОП шляхом організації постійних нарад, семінарів, консультацій. Спільними зусиллями було розроблено Програму гідної праці для країни на 2016-2019 рр. Важливою також є підтримка її реалізації зі сторони об’єднань роботодавців та працівників.
У рамках міжнародного проекту, направленого на підвищення рівня безпеки на українських шахтах,  експерти МОП проаналізували роботу підприємств «Степова» ДП «Львіввугілля» (Львівська область) та ПАТ «Євраз Суха Балка» (Дніпровська область). Головна увага приділялася оцінці рівня безпеки праці на виробництвах, досліджувалися системи колективного та індивідуального захисту працівників, рівень механізації праці. Під час візиту експертів МОП на шахту ПАТ «Євраз Суха Балка» в Дніпровській області виявлено, що робочі забезпечені засобами індивідуального захисту, але виникає чимало ризиків під час здійснення виробничих функцій. Багато операцій все ще виконується ручним способом (наприклад, свердління, обробка матеріалів та інші). Працюють шахтарі в напружених позах тіла, а також  з використанням занадто важкого устаткування. Робітники піддаються надмірному шуму, пилу, вологості та вібрації. За період свого тижневого перебування  представники МОП зафіксували, що відбулися дві смертельні аварії на шахті ПАТ «Євраз Суха Балка» в Дніпровській області. Шахтарі найбільш часто висловлювали свої побоювання з приводу низької якості засобів індивідуального захисту. Наприклад, повторне використання респіраторів знижує їх захисні функції [17]. Саме тому всі партнери МОП висловили спільну думку про те, що «існує нагальна потреба щодо поліпшення індивідуального та колективного захисту» працівників на підприємствах гірничодобувного комплексу України [16].
Таким чином, підвищення рівня смертності на українських шахтах, а також наявність значної кількості ризиків виробничого травматизму є підставою для реалізації проекту МОП, спрямованого на скорочення виробничих аварій і професійних захворювань у гірничодобувній промисловості України шляхом систематичного розвитку політики у сфері безпеки та гігієни праці.


Серед основних причин  зростання виробничого травматизму для вугільної галузі доцільно окреслити такі:  високий ступінь зносу основних фондів, низький рівень автоматизації виробництва та механізації праці, застосування застарілих технологій та методів праці, низький рівень культури безпеки праці на виробництві. Вдосконалення виробничих процесів та поліпшення рівня безпеки та гігієни на українських шахтах потребує залучення відповідних фінансових ресурсів, а також опанування сучасних прогресивних інструментів управління охороною праці на виробництві. Саме тому перспективним виявляється проведення досліджень успішних зарубіжних практик реалізації принципів концепції гідної праці, які є актуальними для України та мають враховуватися з метою покращення умов праці у вітчизняній вугільній галузі.
Перелік використаних джерел
1.       Людський розвиток в Україні: 2004 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 162 с., C.130-131.
2.       Safety and health at work [online] Available at: http://www.ilo.org/global/topics/safety-and-health-at-work/lang--en/index.htm.
3.       Организатору проведения Всемирного дня охраны труда [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-moscow/documents/genericdocument/wcms_312020.pdf.
4.       Управляння ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsp.gov.ua/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-upravlinnia-ryzykamy-v-systemakh-menedzhmentu-okhorony-pratsi-ta-promyslovoi-bezpeky-roman-cherneha-predstavyv-kontseptsiiu-reformuvannia-zaha.
5.       Статистичні дані виробничого травматизму з початку року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsp.gov.ua/statystychni-dani-vyrobnychoho-travma-2.
6.       Травматизм на виробництві у 2016 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск О.О. Кармазіна. – Київ: Державна служба статистики України, 2017. – 102 c.
7.       Травматизм на виробництві у 2010 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск І. Калачова. – Київ: Державний комітет статистики України, 2011. – 150 c.
8.       Травматизм на виробництві у 2011 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск І. Калачова. – Київ: Державна служба статистики України, 2012. – 150 c.
9.       Травматизм на виробництві у 2012 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск І. Калачова. – Київ: Державна служба статистики України, 2013. – 151 c.
10.   Травматизм на виробництві у 2013 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск І. Калачова. – Київ: Державна служба статистики України, 2014. – 132 c.
11.   Травматизм на виробництві у 2014 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск О.О. Кармазіна. – Київ: Державна служба статистики України, 2015. – 123 c.
12.   Травматизм на виробництві у 2015 році: статистичний бюлетень / відпов. за випуск О.О. Кармазіна. – Київ: Державна служба статистики України, 2016. – 124 c.
13.   Elgstrand, Ed. Kaj ,Vingard,Eva (2013) Occupational Safety and Health in Mining. Anthology on the situation in 16 mining countries [online] Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.455.1481&rep=rep1&type=pdf
14.   Проект покращення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України: делегація МОП відвідала ДП «Львіввугілля» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsp.gov.ua/proekt-pokrashchennia-stanu-bezpeky-ta-hihiieny-pratsi-u-hirnychodobuvnii-promyslovosti-ukrainy-delehatsiia-mop-vidvidala-dp-lvivvuhillia.
15.   C176 - Safety and Health in Mines Convention, 1995 (No. 176) [online] Available at: http://www.ilo.org/dyn/normlex/en/f?p=NORMLEXPUB:12100:0::NO::P12100_ILO_CODE:C17.
16.   ILO launches project to improve safety and health in the mining industry of Ukraine [online] Available at: http: // www.ilo.org/budapest/information-resources/press-releases/WCMS_557078/lang--en/index.htm.
17.   New ILO Project aims to reduce work accidents and occupational diseases in Ukrainian mines [online] Available at: http://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_562950/lang--en/index.htm.